про громадський транспорт і силу думки.
в польських автобусах в загальному і в краківських - зокрема
оплата проїзду і контроль за нею відбуваться так:
купуєш на зупинці, в магазині чи в автоматі квиток,
заходиш до автобусу, компостуєш його ідеш.
компостер вибиває на квитку дату, годину і номер маршруту.
Можна ще завести собі проздний, електронна картка така.
Час від часу заходять контролери і перевіряють.
але от тільки це "час від часу" іноді дуже рідко, або часто
словом, дуже непередбачувано.
дуже прикрі ті контролери, зазвичай договоритися з ними дуже тяжко.
їду на роботу кожного дня,
і зустрічаю їх десь раз на місяць.
і нині от їду, і думаю - шось їх давно не було, давно я не бачила контролерів тих
ну а потім собі думаю - перестань думати, перестань, бо зараз же появляться.
і шо - на наступній ззупинці з*явилися..=)
та, я знаю, я нудна.
для реабілітації після такої історії
от ловіт,
шалений чувак DubFX
який подорожує з країни в країну, виступає на вулицях і всю музику грає своїм лиш голосом, бітбокс таки. рідко - з акомпанементом, як от на цьому відео, з саксофоністом..=)
а ше в нього взяв інтерв*ю А.Ульянов для журналу ШО - читати тут
rozperlo dyge...i myzika i vidio i opwe....
ВідповістиВидалитиslyhayu denno i no44enno