step on my trip

про громадський транспорт і силу думки.

в польських автобусах в загальному і в краківських - зокрема

оплата проїзду і контроль за нею відбуваться так:

купуєш на зупинці, в магазині чи в автоматі квиток, 

заходиш до автобусу, компостуєш його ідеш.

компостер вибиває на квитку дату, годину і номер маршруту.

Можна ще завести собі проздний, електронна картка така.

Час від часу заходять контролери і перевіряють.

але от тільки це "час від часу" іноді дуже рідко, або часто

словом, дуже непередбачувано.

дуже прикрі ті контролери, зазвичай договоритися з ними дуже тяжко.

їду на роботу кожного дня, 

і зустрічаю їх десь раз на місяць.

і нині от їду, і думаю - шось їх давно не було, давно я не бачила контролерів тих

ну а потім собі думаю - перестань думати, перестань, бо зараз же появляться.

і шо - на наступній ззупинці з*явилися..=)

та, я знаю, я нудна.

для реабілітації після такої історії 

от ловіт,

шалений чувак DubFX

який подорожує з країни в країну, виступає на вулицях і всю музику грає своїм лиш голосом, бітбокс таки. рідко - з акомпанементом, як от на цьому відео, з саксофоністом..=) 

а ше в нього взяв інтерв*ю А.Ульянов для журналу ШО - читати тут